СУЧАСНА НАУКА наполягає на Доктрині Еволюції так само, як робить це людський розум і Таємна Доктрина, і ця думка підтверджується давніми легендами і міфами і навіть самою Біблією, якщо вміти читати між рядками. Ми бачимо, як квітка повільно розвивається з бутону, а бутон – з його насіння. Але звідки ж походить насіння, з усією його передбаченою програмою фізичного перетворення і з його невидимими, тому духовними силами, які поступово розвивають його форму, колір та запах? Слово «еволюція» говорить саме за себе. Зародок справжньої людської раси повинен був передіснувати в расі, від якої вона походить, так само як насіння, в якому лежить прихована квітка наступного літа, розвинулося в чашці квітки, що дала йому народження. Зародитель може лише трохи відрізнятися, проте він відмінний від свого майбутнього потомства. Допотопними предками слона і ящірки тепер були, можливо, мамонт і плезіозавр. Чому ж прабатьками нашої людської раси не могли бути «велетні», згадані у Ведах, Волуспа і в Книзі Буття? І тоді як позитивно безглуздо думати, що «перетворення видів» відбулося згідно з деякими найбільш матеріалістичними теоріями еволюціоністів, цілком природно уявити, що кожен із видів, починаючи від молюсків і закінчуючи людиною-мавпою, змінився з часу своєї первісної та певної форми.