Іннокентій Федорович Анненський називав себе «сином хворого покоління», скептичний настрій рубежу століть вплинув на умонастрої поета, і його творчість перейнята духом руйнування хибних кумирів, які не виправдали себе святинь. Критичний розум став у його ліриці єдиним суддею того, що відбувається. Цей розум хотів дізнатися точну міру здібності сучасної людини до кохання. Літературний вплив Анненського на виникли за символізмом течії російської поезії, такі як акмеїзм, футуризм, – дуже великий. До книги І.Ф. Анненського увійшли вірші: у повному обсязі збірки «Тихі пісні» та «Кіпарисова скринька», а також твори, які не увійшли до цих книг.