Діонісій Старший — сиракузький тиран у 405–367 рр. н. до зв. е. — походив із незнатної родини. На початку своєї кар'єри він був одним із командирів у сиракузькій армії. У 413 р. до н. е. Сіракузи в союзі зі Спартою відобразили вторгнення Афін, після чого армія Сіракуз вирушила на допомогу Спарті. У 408 р. до н. е. Карфагенська армія під командуванням Ганнібала висадилася на Сицилії, вирізавши місто Селінунт і взявши Гімеру. Сіракузьке військо повернулося на Сицилію взимку 408–407 р. до н. е. У 406 р. до н. е. Карфагенська армія спалила Акрагант і повела наступ на Гелу. Діонісій перед народом звинуватив сиракузських полководців у зраді і домігся того, що народ обрав його єдиним головнокомандувачем з широкими повноваженнями. До квітня 405 р. до н. е. у віці 25 років він отримав від народу тиранію. Діонісій уклав мир із карфагенянами, підкорив кілька міст у Сицилії і вступив у союз зі Спартою, після чого знову став готуватися до війни з карфагенянами. У 395 і 392 до н. е. він завдав нищівних поразок карфагенської армії, за якими пішов вигідний мир. Після 390 р. до н. е. Діонісій здійснив кілька походів до Нижньої Італії. Інші міста визнали гегемонію Сіракуз. З того часу флот Сіракуз панував на морях, що оточують Італію. У 383 р. до н. е. Діонісій знову воював із карфагенянами, з наміром вигнати їх назавжди із Сицилії, але свого наміру не виконав. У 367 р. до н. е. Діонісій помер.