Ще хвилину тому Віктор сидів у своєму кабінеті у банку та читав звіт. І раптом — ліс, дорога, а за поворотом миготять сіро-зелені мундири і чується німецька мова. Війна? Минуле? Але як таке можливо і що тепер із цим робити? Проте колишніх військових не буває. Капітан запасу Крайнєв незабаром уже мав зброю, контакт із місцевим населенням, перший виграний бій на окупованій фашистами території і легенду, що викликає повагу — він став інтендантом третього рангу Брагіним, продовживши справу офіцера, який загинув на його очах на лісовій дорозі. Але зрозуміти, навіщо він тут і яка насправді його роль і відповідальність у тих давніх подіях, Крайнєву ще тільки належить...