Завдяки збірнику арабських казок «Тисяча і одна ніч» Харун ар-Рашид (763–809) став чи не найвідомішим правителем мусульманського світу. Однак особистість Харуна і реальні події, що відбувалися в його царювання, зазвичай залишалися в тіні його казкового прототипу. Книга французького сходознавця Андре Кло покликана показати читачам справжнє обличчя легендарного халіфа. Якщо більшість читачів знає Харуна ар-Рашида як зніженого і примхливого государя, який насолоджується життям в оточенні наложниць і музикантів у своєму багдадському палаці, то реальність зовсім інша: з дитинства Харун був змушений боротися за життя і владу. Молодший син халіфа Мутасіма та єменської рабині, він насилу вцілів у правління свого старшого брата. Ставши халіфом, Харун зіткнувся з безліччю труднощів: у спадок від предків йому дісталося незлагоджені суперечки між нащадками пророка Мухаммада, які претендували на владу, релігійні чвари між сунітами і шиїтами. Величезну мусульманську імперію, населену різними народами, нелегко було утримати у покорі. Але труднощі лише загартували характер Харуна: своїм сучасникам він був відомий насамперед як щасливий воєначальник, який успішно воював із Візантійською імперією та залізною рукою пригнічував внутрішні заколоти. Халіфу також довелося лавірувати серед хитросплетінь палацових інтриг: запідозривши в зраді сімейство Бармакідів, що вірою і правдою служило йому від початку правління, Харун без вагань відправив його на ешафот. Втім, цей портрет був би неповний, якби автор біографії не згадав роль Харуна як покровителя мистецтва та науки. Саме цей халіф дав потужний поштовх для культурного розвитку Багдада, який за нього став найгустонаселенішим містом світу. За Харуна столиця халіфату пізнала стрімкий економічний ривок: купці і мореплавці відвідували найбільші ринки Європи та Азії, перетворивши Багдад на економічний центр світу.