"Інтерфейс" – третій роман Ніла Стівенсона (між "Лавиною" та "Алмазним віком") і перший із двох, написаних ним у співавторстві зі своїм дядьком, Джорджем Джюсбері. Перше видання вийшло під загальним псевдонімом Стівен Б'юрі, перевидання – за авторством Стівенсона та Дж. Фредеріка Джорджа.

Корі Доктороу у 2007 році назвав цей роман "недооціненим шедевром". Навіть беручи до уваги своєрідні смаки Доктороу, з цим визначенням важко не погодитися. У тому, що "Інтерфейс" залишився практично непоміченим, винна, мабуть, певна містечковість теми – кого, справді, у 1994 році цікавили вибори президента США, які ще не встигли перетворитися на циркову виставу всесвітнього масштабу? Навіть самих американців не надто. "Інтерфейс" просто обігнав свій час років на двадцять, і той же Доктороу згадав про нього в 2016 зрозуміло з приводу, порівнявши одного з його героїв з Трампом (і, здається, помилився з героєм).

Друге обставина – вразливість фантастики найближчого прицілу для безжальної реальності, від ударів якої кожна книга здатна одужати. Передові технології п'ятирічної давності виглядають безпорадним анахронізом, і лише зрідка ще через двадцять років набувають теплого лампового відтінку – як у цьому випадку.

Як би там не було, відомості про те, коли, кому і за яких обставин слід носити шапочку з фольги, не завадять жодному читачеві.