Після десяти років відсутності Вів'єн Вокер повертається до міста дитинства із сонячної Каліфорнії та селиться у затишній садибі біля річки. У неї за плечима болісний розрив із чоловіком, і вона сподівається, що рідні місця допоможуть їй пережити втрату. Але перші дні приносять лише розчарування – в будинку порожньо, її бабуся померла, все довкола зовсім змінилося, і навіть старий кипарис, у тіні якого Вів'єн у юності «слухала пісню боліт», занапащений безжальним торнадо.

Стихійне лихо наштовхує Вів'єн на спогади про іншу подію - 1929 року її прабабуся, дружина годинникара, зникла під час Великої повені. Ця історія овіяна таємницею, і Вів'єн вирішує зайняти себе невеликим розслідуванням, щоб розважитись. Але варто їй зробити необережний крок, і загадка прийняла вельми незвичайний оборот…