Автобіографічний роман Миколи Храпова — безперечна, найяскравіша сторінка історії євангельського руху у колишньому Радянському Союзі. Життя автора унікальне, оскільки фактично лише за написання цієї книги 66-річного старого засудили до трьох років ув'язнення. Незадовго до закінчення останнього п'ятого за рахунком терміну він «звільняється», вже назавжди. Ніщо не зламало цього героя віри в його покладанні на Бога: ні труднощі життя, ні краса спокус, ні погрози з боку КДБ. Він був і залишився переможцем"