"Якщо піти стежкою, що веде в темний ліс, — повз струмок і повалене дерево, що кишить мокрицями і термітами, — то прийдеш до скляної труни. Він стоїть прямо на землі, а в ньому спить хлопчик — з рогами та гострими, як ножі, вухами. - у дитинстві Хейзел думала, що цей хлопчик - принц, і мріяла, що одного разу він прокинеться, і буде мудро і справедливо правити своїм царством, і не буде таким жорстоким і підступним, як багато феїв і ельфів. Хейзел виросла і забула історії, які писала про рогатого хлопчика. Всім відомо, що він ніколи не прокинеться. Але одного разу це все-таки сталося… Весь світ перекинувся догори дном. І Хейзел чекає на все, що належить у таких випадках: любов, зрада і подвиги.