Куля Суддів, що була затримана на гребені Ізлому, зривається вниз, змінюючи долі і рушаючи чудово продумані плани. Але є й ті, хто змахне карти зі столу і почне спочатку, кинувши на кін все і посмертя. Скидає вершника кінь, що стає полум'ям, але якщо випав шанс ступити за межу - потрібно крокувати. Читає накорябаний поверх чернетки віршів наказ маршал Капрас. Дивиться в спину полковник фок Фельсенбург, що йде на смерть. Клянеться в свідомо неможливому Селіна Арамона. Маршал Савіньяк може більше себе не берегти: повернувся регент, а герцог Алва себе і не беріг ніколи. Кров на еспері, кров на мечі, кров на снігу, кров та кінські сліди. Зимовий злам. «Чотири армії та свято. Буде весело. Дуже».