Він був рятівником свого народу, єдиною людиною, яка наважилася битися з могутніми богами — і перемогти. Єдиним, хто своїми подвигами став дорівнює богам. Єдиним, хто отримав нагороду кохання богині. Він повернувся з блаженного краю, де немає ні смерті, ні болю, назад - туди, де підступність і злоба богів знову нацьковують народ з народом, військо - з військом. Туди, де настають дні гніву, дні крові, дні розпачу. Боленкар, король війни, піднявся над світом — і знову настала потреба в герої, який не бояться богів...