Яскрава постать Івана Грозного завжди привертала до себе увагу не лише істориків, а й діячів літератури та мистецтва. Все його життя – від народження до смерті – супроводжувалося загадками та таємницями. В Івані Грозному поєднувалися задатки великого державного діяча – і деспоту; тонкого, промовистого літератора - і ката. То ким же він був? У істориків немає і не може бути однозначної відповіді на це запитання. Очевидно одне: з дитинства оточений лестощами і казнокрадством, схилянням та палацовими інтригами, Іван Грозний став усе ж таки тираном, ніж державним діячем. Він перший із російських правителів ототожнив себе з державою і тому вважав, що суперечити цареві - це чи не державна зрада. Цим він і виправдовував власну вседозволеність.