Боги, високі Аси, сходили на землі небояться смерті вікінгів, синів одноокого Одіна і могутнього Тора. Сходили, щоб допомогти героям у їх великих звершеннях. Сходили — і ворогували та билися між собою. Сходили і любили смертних красунь, і народжувалися тоді воїни, рівних яким не було під небом Мідгарда, Серединного світу... Грізні боги слов'янські сходили на землі русичів. Сходили — і гриміли тоді Перунові грози, і кралися підступно у темряві Морана та Чорнобог, і приходив у людські селища ясний Ярило. І кував великий Коваль Кий у своїй кузні зброя, не проста чарівна, щоб з ним вийти на бій не на життя, а на смерть, на останній поєдинок зі Змієм...