Ну от, одна у великому місті… За що боролися? Страшно, самотньо, але чомусь і весело водночас. Тільки в такому стані може прийти марення думка про відкриття ресторану. Немає ні грошей, ні досвіду, ні зв'язків, зате багато веселих друзів, котрі перекочували з минулого життя. Так, і ще терміново потрібен хтось поряд — для симетрії, гармонії та простих людських радостей. Та не аби хто, а той самий — єдиний і назавжди! Завжди такий — на вістрі атаки. Бути талановитою та затребуваною. Потрапляти у світські хроніки… У результаті все якось непомітно і несподівано зростається. Напрочуд, без участі СУПЕРВЕЗЕННЯ. І ніяких тобі фей із паличкою.