У літературній формі Олександр Петров описує долю свого діда, Івана Архіповича Стрельцова. Дитинство Івана пройшло в селі Верякуші Лукоянівського повіту Нижегородської губернії, потім була буйна молодість, весілля, служба в Семенівському полку, а потім і в палацовій охороні імператора Ніколая. Однак події, що послідували за цим, — перша світова війна, зречення царя, революція, громадянська війна, прихід до влади атеїстів і богоборців — абсолютно перевернули налагоджене життя Івана. Вихований у віруючій сім'ї та змалку любив церковну службу і молитву, він не витримав випробувань, що випали на його долю, і відступив від віри отців. Промінявши Бога на відносне матеріальне благополуччя, він поступово зі Стрільцова перетворився на безбожника Кулакова. Однак Господь не хоче смерті грішника і до останньої хвилини життя дає йому можливість покаятися. От тільки яким виявиться каяття Івана — як у апостола Петра чи як у Юди?