Дорті двадцять, і вона вдалася, що вивчає літературу в Копенгагенському університеті. Насправді вона їздить на потягах і збирає випадкові зустрічі у своєму новому домі біля залізничних колій. Вона згадує свого колишнього, Перу — першого хлопця, про якого вона розповідає нам, і першого, якого покидає — коли вона входить у новий світ швидкоплинних стосунків, випадкових сексуальних переживань і незграбних спроб писати.