Румунія, 1920-ті роки. У провінційному містечку, в якому серед перехожих прийнято вітатися з кожним зустрічним, а мешканці надають гіпертрофовано великого значення тому, що подумають про них сусіди, відбувається екстраординарна подія — на залізничному вокзалі пізно ввечері зупиняється дизель-електропоїзд — експрес «Бухарест» зазвичай завжди проїжджає тут без зупинки. Експрес був зупинений кондуктором поїзда, щоб висадити безквиткову пасажирку на ім'я Мона, яка їде до Бухаресту. Вона одягнена в розкішну сукню та капелюшок, і не має в кишенях нічого, крім фішок для гри у казино. Волею долі в цей час на вокзалі їй зустрічається вчитель космографії місцевої гімназії Марін Мирою.