Жадання накопительства переслідувало людство у всі часи. Золото, а з ним ще одна супутня спокуса ― владу ― робили видатних особистостей рабами власних вад.

Вавілонський цар Навуходоносор II, любитель вишуканих бенкетів Лукулл, персидський цар Кир II, лидийский цар Крез, невтомний воєначальник і античний підприємець Красс, єгипетський фараон Тутанхамон, легендарний правитель Ізраїлю Соломон. Їх скарбниці ломилися від золота, але майже усі вони популярності набули не багатством, а справами.

Що стосується золота, то завжди повторювалася одна і та ж історія: в якийсь момент воно переставало служити своєму власникові, саме починало ним управляти і штовхало розумних людей на безрозсудних Навуходоносор помер раніше природної смерті, бо втратив розум. Кир і Красс загинули у безглуздих битвах. Крез канув у безвісність.