Одного разу в глухомані журналіст Леонід Мончинський зустрів сім'ю: стара мати і вже немолодий син, селянин і мисливець. Вони колись були заслані як члени сім'ї ворога народу. Їхні біографії відобразили трагедію встановлення радянської влади в Сибіру. Вона і стала фабулою повісті «Прощена неділя». Звернувшись до теми Громадянської війни, автор прагне уникнути однозначних характеристик. Його червоні зовсім не ангели, а й ті, хто був проти них, також без німба над головою. Війна показана як жорстоке та криваве, і за великим рахунком безглузде протистояння сильних чоловіків. Читання повісті навіть нині – важка душевна праця. Тоді ж вона справила просто шокуюче враження. Про публікацію «Прощеної неділі» в СРСР не можна було й подумати. Її видали за кордоном у журналі «Віче». Багато пізніше цей твір був удостоєний літературної премії імені Василя Шукшина та стане літературною основою сценарію фільму «Вовча кров», знятого 1995 року Миколою Стамбулою