Оригінальний переклад Ірини Колташєвої, відсканований з покетбука 1999 року видання Фантом-Прес. “. — У рідкісні хвилини застою я випрошувала машинку у нашої секретарки і творила, а колеги стирчали в мене за спиною і вмирали зі сміху. з найяскравіших і, мабуть, найіронічніший твір майстра. на день скотитися у вир одноманітних сірих буднів. Найдивовижніше ж — роман виявився пророчим: серйозно займатися живописом Лесь почав після виходу у світ твору Іоанни Хмелевської, яка перша розглянула в ньому талант імпресіоніста, і розповіла про це світу. Спочатку називав творіння Іоанни пани нині Лесь вважає його свого роду талісманом, а суперобкладинка першого видання з'являється на кожному вернісажі художника.