Гаррі Ангстром був зірковим баскетболістом у старшій школі, і це був найкращий час у його житті. Зараз йому близько 20 років, його робота не приносить задоволення, його шлюб вмирає, і він намагається знайти щастя з іншою жінкою. Але щастя недосяжніше, ніж медаль, і Гаррі мусить продовжувати тікати — від дружини, свого життя та від самого себе, доки він не досягне кінця шляху й не буде змушений повернути назад....

Від видавця

Я прочитав «Кролик, біжи», коли був у старшій школі (і це навіть не було шкільним завданням!). Через двадцять років (принаймні!) три дуже яскраві сцени з тієї книги все ще час від часу спливають у моїй голові. Перша — це ділянка вживаних автомобілів, де Кролик Ангстрем, колишня зірка баскетболу, працює на свого тестя. Друга сцена відбувається в дуже червоному китайському ресторані, який лише тиждень тому змінився на французький. Там Кролик зі своїм старим тренером і двома жінками, які не є їхніми дружинами, і вони п’ють дайкірі та віскі. Цей ресторан міг бути (і був) у моєму маленькому місті. Третя сцена є найстрашнішою, і я роками повторював її як застереження для молодих матерів, розповідаючи історію так, ніби це сталося з кимось, кого я знаю. Дженіс, дружина Кролика, яка вживає алкоголь протягом усієї вагітності, п’яна купає свою новонароджену дитину, коли стається щось жахливе. Я не зіпсую це, розповідаючи тобі більше. Я читаю сотні книжок на рік як для своєї роботи, так і для задоволення, тому той факт, що частини цієї книги так назавжди закарбувалися в моїй пам’яті, є свідченням таланту й геніальності Джона Апдайка.

P.S. усі інші книги серії «Кролик» однаково незабутні.

– Морін О'Ніл