У цій книзі письменника Леоніда Гришина зібрано оповідання, які не увійшли до першої книги під назвою «Луна війни». Ці розповіді найчастіше про нього самого, але не він у них головний герой. Герої в них – люди, з якими його в різні часи зводила доля: колеги по роботі, однокласники, друзі та знайомі. Він лише уважний слухач - той, хто через багато років знову бачить людину, з якою колись закінчував одну школу. Проза ця різноманітна за темами: від курйозних і кумедних випадків до міркувань про самотність і провину людини перед собою. Радість і горе героїв передає оповідача, головна особливість якого полягає в тому, що йому не все одно. Йому щиро шкода Аллу, яка втратила чоловіка в джунглях, або він щасливий, дивлячись на людей, які люблять і віддані один одному. Про чисте кохання, міцну дружбу і вічну вірність розповідають розповіді Леоніда Гришина.