Через час боги вмирають — люди несподівано виявляють, що вони нічого не означають, що вони створені людською рукою, що вони є марними ідолами з дерева і каменю. Насправді ж людина раптом розуміє, що раніше зовсім не думав про них. Коли ж він починає про них думати, то вдається до допомоги так званого «розуму», який насправді є лише сукупністю його забобонів. Г. Юнг