«Є спогади такої яскравості та виразності, які не тьмяніють, не розмиваються і не йдуть у тінь нових подій та переживань… Я говорю про спогади, які завжди поруч, які під рукою як якісь предмети, що лежать у кишені якоїсь вічної, беззмінної одягу, як ледь помітний білий маленький шрам на нозі, руці або на лобі, кидаючи погляд на який чи бачачи його в дзеркалі ти щоразу, хай на мить, але згадуєш обставини його появи». ()