«Я завжди недолюблював вендетти. На мою думку, цей продукт нашої країни переоцінюють ще більше, ніж грейпфрут, коктейль та весільні подорожі. Однак, з вашого дозволу, я хотів би розповісти про одну вендетту на індіанській території – вендетту, в якій я грав роль репортера, ад'ютанта і неучасника. їв кулаком вовкам, коли вони були за дві милі. Сем, загартований суб'єкт років двадцяти п'яти, мав репутацію людини, яка спокійно повертається додому в темряві, хоча нерідко вона проробляла це з великим небажанням…»