«Прем'єр-міністр граф Відо мав два службові кабінети. Один – у себе в міністерстві закордонних справ, – він керував не лише внутрішньою, а й зовнішньою політикою, – а другий у палаці. Тут він радився з Його величністю, робив йому щоденні ранкові доповіді. Палацовий кабінет графа було обставлено далеко не з палацовою розкішшю. І м'які меблі, і бронза, і портьєри, і письмовий стіл, килими, - все це несвіже, ніби зблікло, вицвіло, нагадувало величезний салон першокласного готелю, велику частину дня заливається сонцем. Переконливості не було. Ні палацової, ні навіть міністерської у великодержавному значенні слова…»