У фантастичній казці Іскандера удави і кролики – за повної, начебто, своєї протилежності – складають єдине ціле. Виникає особливий симбіоз. Особливий вид потворної спільноти. «Бо кролик, перероблений удавом, – як розмірковує Великий Пітон, – перетворюється на удава. Значить, удави – це кролики на найвищій стадії свого розвитку. Інакше кажучи, ми – це колишні вони, а вони – майбутні ми».