У 1960-1970-х роках у Радянському Союзі було створено кілька зразків самохідних артилерійських установок (САУ) різного призначення. Більшість з них за дивним забаганням військових і розробників отримали назви квітів. Ядром цього «квітника», безумовно, є самохідки «Акація», «Тюльпан» та «Гіацинт». Головне, що їх об'єднує, це шасі. Під час їх створення як базу використовувалося гусеничне шасі самохідного ЗРК «Коло» — «об'єкт 123». Однак це шасі не можна вважати вихідним, оскільки воно було модифікацією базового шасі самохідної гармати СУ-100П — «об'єкт 105». Ця машина, що належить до першого повоєнного покоління вітчизняних самохідних артилерійських установок, у свою чергу послужила основою для створення кількох зразків бойових машин, з розповіді про які ми й почнемо.