Самохідні артилерійські установки «Акація», «Тюльпан» та «Гіацинт»

після оплати (24/7)
(для всіх пристроїв)
(в т.ч. для Apple та Android)
У 1960-1970-х роках у Радянському Союзі було створено кілька зразків самохідних артилерійських установок (САУ) різного призначення. Більшість з них за дивним забаганням військових і розробників отримали назви квітів. Ядром цього «квітника», безумовно, є самохідки «Акація», «Тюльпан» та «Гіацинт». Головне, що їх об'єднує, це шасі. Під час їх створення як базу використовувалося гусеничне шасі самохідного ЗРК «Коло» — «об'єкт 123». Однак це шасі не можна вважати вихідним, оскільки воно було модифікацією базового шасі самохідної гармати СУ-100П — «об'єкт 105». Ця машина, що належить до першого повоєнного покоління вітчизняних самохідних артилерійських установок, у свою чергу послужила основою для створення кількох зразків бойових машин, з розповіді про які ми й почнемо.
Характеристики
- ФІО Автора
- Михаил Барятинский Борисович
- Мова
- Українська
- Дата виходу
- 2017
Відгуки
Дослідження радянської артилерії, яке варто прочитати!
Ця книга є справжнім подарунком для всіх, хто цікавиться військовою технікою, особливо самохідними артилерійськими установками. Автор детально розглядає історію створення та розвитку САУ «Акація», «Тюльпан» та «Гіацинт», надаючи читачеві глибоке розуміння не лише технічних характеристик, але й контексту їх використання в армії. Мене вразила якість перекладу, хоча в окремих моментах були незначні недоліки, які не завадили загальному сприйняттю. Книга також містить цікаві факти про модифікації шасі та їх вплив на бойові характеристики. Це не просто технічний посібник, а й захоплююча історія про інженерну думку та військову стратегію. Рекомендую всім, хто хоче дізнатися більше про військову техніку Радянського Союзу!