Пройшов майже рік з того часу, як я прислухався до поклику свого серця і покинув рідне місто, залишивши в ньому все, що було так дорого. Дорогою я зрозумів, що щастя – це люди та звичайні розмови з ними. Це прогулянка сплячим містом з тими, хто готовий розділити з тобою будь-яку пригоду. Щастя – це прийняття себе, своїх страхів та помилок. І ось через десять місяців і чотири дні потяг нарешті везе мене у бік будинку. Але чи чекають там мого повернення?Ця книга зберігає у собі мої спогади. Вона зберігає розмови, любов, втрату та щастя, яке часом криється в тому, щоб знайти в собі сили повернутися.