— Ти хоч раз уже цілувалася, — він глузливо кривить губи, — чи так і пишеш у своїх історіях дурні казки?— Не твоя справа, — огризаюсь йому за звичкою.< p alignu003d"justify"> p> А він так само, швидше за все за старою звичкою, не залишає мене в спокої і продовжує безжально жалувати. - Хто читатиме твої романтичні історії, якщо ти поняття не маєш, що таке бажання? А пристрасть для тебе – лише слово.Мовчу.Закриваю вуха, щоб не чути.Але він робить крок, охоплює мої долоні своїми, відводить їх. убік, притискає мене до стіни, вклинюється коліном між моїх ніг і, дивлячись на мої губи, вкрадливо цікавиться: - Може, спробуєш? А я тобі допоможу.