Наші бажання, прагнення, а зрештою і життя надто залежать від біологічних процесів організму. Такого безрадісного висновку приходить Ольга Луговська на тому віковому рубежі, який делікатно називається постбальзаківським. Але як їй жити, якщо людські стосунки виявляється підпорядковані лише примітивним законам? Все, що здавалося їй таким міцним – щасливий шлюб, добрий і тонко організований світ, не витримує простої перевірки віком. Мамині поради, мабуть, не допоможуть? Адже у мами за плечима зовсім інша «перевірка» – війна. Але щось спільне все ж таки є в долях різних поколінь сім'ї Луговських – єдиний і дуже точний камертон…