Яких би висот не досягла цивілізація у своєму розвитку, все одно людина хворіє та вмирає. Чому це відбувається? Тому що обраний життєвий шлях людини є залежним. Залежний від усього теплого, ситого, доброго, що заперечує все погане, холодне і голодне ... За п'ятдесят років, прожитих П. К. Івановим в ім'я ідеї, він переніс безліч випробувань, але не відступив. Про нього дізналися медики та вчені, уряд і прості люди у самій глибинці, яким він був необхідний, коли лікарі не могли допомогти, коли йшли сили у боротьбі зі смертю. Вчитель не просто відкрив їм очі на доступні засоби лікування, але навчив жити, користуючись малим. Бо головне багатство людини — її досконала душа, відкрита для добра і справедливості, для кохання та розуміння чужого болю…