«Півень в акваріумі» – це, зрозуміло, метафора. Метафора самоіронії, яка домінує у цій незвичайній книзі спогадів. Читається вона легко, з неослабним інтересом. Цікавість їй надає строкатість сцен, ситуацій та осіб, що швидко змінюються. -і роки. Все це показано «зсередини» наглядовим автором. Унікальна пам'ять, що дозволяє автору відтворювати із дзеркальною точністю події та розмови півстолітньої давності, надають книзі ще один вимір – ефект занурення читача у неповторну атмосферу та побут 30-х – 70-х років минулого століття. Інша приваблива особливість цих спогадів – їхня психологічна точність і спокійно-іронічний погляд автора на все, що відбувається з ним і навколо нього.