Антон Васильєв, командир окремого взводу розвідки та охорони, повернувся з війни живим і більш-менш цілим. Здавалося б, ось воно щастя – живи та радуйся. Однак невдовзі з'ясувалося, що його місце не тут, не під мирним громадянським небом. Виявилося, що є тільки одне місце на світі, де Васильєв може сказати: «Ось я й удома». Таким притулком стала йому Зона відчуження, де вічна осінь немає тихих, безпечних куточків. Де йде нескінченна бійня і торг за дивовижні артефакти, де все пронизано вбивчою радіацією, де кожен другий мутант, а кожен перший хоч і людина, зате до зубів озброєний і смертельно небезпечний. биття життя у всій його повноті на відвойованому життєвому просторі. Той, хто шукає шлях до щастя, тільки тут здобуде вірних друзів, справжню любов і розумних, сильних ворогів. Що ще потрібно для щастя, що йде шляхом воїна? Мабуть, лише це…