Ця книга завершує трилогію С. Н. Хрущова про батька, започатковану «Реформатором» і продовжену «Народженням наддержави». Йдеться про останні сім років життя Микити Сергійовича Хрущова — колишнього Першого секретаря ЦК КПРС та Голови Ради Міністрів СРСР, зміщеного у жовтні 1964 року з усіх постів. Зрозуміло, на ці роки лягло відбите світло усієї попередньої «епохи Хрущова» — боротьби зі спадщиною сталінізму, спроби модернізувати економіку, досягти стратегічного паритету зі США. Країну, розбуджену Хрущовим, вже неможливо було розвернути назад — про це ясно свідчили і реакція передової частини суспільства на його відставку, і публікація його мемуарів, і прощання з опальним лідером, і історія з встановленням пам'ятника йому роботи Ернста Невідомого.