Усі ми – мандрівники на своєму життєвому шляху. Все наше життя – це суцільна пустеля з піску та палючого сонця, холодних та темних ночей. І те, як ми проходимо через цю пустелю, визначає наш кінець… Сторінка з цієї розповіді – це проекція автора, про життя якого читач може дізнатися, прочитавши це невелике оповідання-метафору. Хоча, можливо, у мандрівниці ви зможете впізнати себе? Чи навіть знайти привід іти пустелею вперед, далі?