"За тридцять п'ять років, що минули після першого видання цієї книги, Росія змінила політичний устрій, але власної особи так і не набула. У 1991 р., з падінням комунізму та розпадом Радянського Союзу, перед майбутнім Росії відкрилися більш широкі перспективи. Однак після десятиліття хаотичної найчастіше свободи призначення Росії, як і раніше, залишається незрозумілим.

Я все ще маю виражений тоді стриманий оптимізм щодо майбутнього Росії — і віру в те, що ключовим фактором удосконалення є культура. Проте в російській культурі присутнє не тільки світло, але й темрява, а передбачення декого з кращих російських письменників кидають похмуру тінь на надії, що спочатку піднялися щодо нового для Росії демократичного шляху. "(З передмови)