Слід визнати, що точної кількості вулиць у Старому Місті Вільнюса не знає ніхто. Навіть на геніїв місця більше ніякої надії – то говорили, сто вісім, потім виправились: ой, ні, вибачте, сто тридцять одна! А поки ми робили обхід нових незнайомих кварталів і записували історії, що увійшли до шостого тома казок, вулиці перерахували заново, і їх виявилося сто сорок шість. Значить, замість задуманих п'яти томів ми матимемо цілих сім. Що, з одного боку, хороша новина. А з іншого - анархія і бардак, ми будемо скаржитися. В іншому ж у нас в місті життя тече спокійно і розмірено: поліцейські здійснюють регулярні рейди з вилову особливо злісних демонів, міські духи печуть печиво, а прості віленські обивателі п'ють вишневе пиво, задушевно з безоднею, бачать сни і перемагають смерть – все як завжди.