З ім'ям Анатолія Володимировича Тарасова (1918-1995) пов'язана епоха грандіозних перемог хокейної збірної СРСР та хокейного клубу ЦСКА у 1960-х — на початку 1970-х років. Першим з європейців і першим тренером узагалі він був прийнятий у 1974 році в хокейний Зал слави в Торонто — а це найвища честь у хокейному світі, якою удостоєні небагато людей, особливо в ті роки. У той же час навряд чи знайдеться в історії вітчизняного спорту постать більш суперечлива і така, що викликає стільки суперечок і полярних суджень, як Тарасов. Одні обожнюють його, називаючи «батьком російського хокею», інші звинувачують в інтригах та саморекламі. Але масштаб того, що було скоєно ним, визнають усі. Про особу видатного тренера та про досягнення радянського хокею «золотого» десятиліття розповідає автор книги, спортивний журналіст та історик Олександр Горбунов.