Від жорстоко дитинства Ангела врятував ангел-охоронець, взявши її на руки і віддавши парі ліканів, які вирощували та любили її як власну дочку. Цей вчинок неминуче призвів до того, що вона почала відчувати почуття до свого невловимого рятівника, гарлікана, який захищав її зграю. Коли Ангел подорослішала, то в міру проведеного часу зі своїм героєм ці почуття переросли в щось більше, але він відкинув її. Пригнічена, Ангел покинула зграю, бажаючи втекти якнайдалі від болю. Зараз, через багато років, мати покликала її додому. Страж їх зграї потребував допомоги…Крид був емоційно усунений і холодний. Він мав бути таким, щоб вижити у цьому суворому житті. Його єдина слабкість – Ангел. Вона заслуговувала на щасливе життя, ось тільки він не міг дати їй це. Крід народився в рабстві і не мав права брати собі пару. Але кожні тридцять років він впадав у гарячку лише на одну ніч. Спустошення наближалося, а Ангел була сповнена рішучості залишитися поряд. Він відведе її у своє лігво, закує в ланцюги і, нарешті, зможе доторкнутися до неї… Незабаром Крід і Ангел усвідомлюють, що їхня єдина ніч блаженства має небезпечні наслідки.