«З Марією Марківною їх познайомила теща. У них була теща – одна на двох. Це трапляється - і, на жаль, частіше, ніж хотілося б. Якби Катю запитали, коли її мама перетворилася на тещу, вона не відповіла б. І ніхто б не відповів на її місце. Це починається як хронічна хвороба – з ледь помітних тривожних симптомів. Можливо, коли донька-старшокласниця вперше запрошує до хати хлопчика, лопухого і нескладного, і, диво, викликається сама пекти печиво, а мама відчуває укол ревнощів: тому що ось для цього, лопухого, – печива, а для неї – ну хоч би макарон колись відварила…»