Книга відомого петербурзького вченого В.Л. Вихновича присвячена життю та працям останнього іудейського царя Ірода Великого (73-4 рр. до н.е.), ім'я якого у зв'язку зі згадкою в євангельському переказі здавалося б нерозривно пов'язане з негативною характеристикою: «цар-лиходій». Реальна доля історичного царя Ірода воістину унікальна. За його правління Іудейське царство досягло вершин іудейсько-єврейської державності, перевершивши біблійні царства Давида та Соломона. В результаті вправного правління Іроду вдалося неможливе - поєднати непоєднуване: залишаючись іудеєм, для зовнішнього світу він став римським аристократом, який має право носити почесне ім'я Юлій - родове ім'я Цезаря та Октавіана Августа; будучи покровителем і фінансовим спонсором всіх сторін елліністичної культури, він був обраний почесним довічним суддею Олімпійських ігор ... Якщо врахувати, що основою європейської цивілізації є грецька мудрість, римський порядок і іудейський релігійний дух, то цар іудейський Ірод може вважатися першим Європейцем, органічно складові цих культур. Це видання буде цікавим не тільки вченим, які займаються історією та ідеологією Стародавнього світу, але й найширшому колу читачів. Автор пропонує задуматися над спокусою абсолютної влади, над природою релігійних та політичних конфліктів в Ізраїлі рубежу ер, над умовами, в яких виникало християнство, над універсальністю та актуальністю різних моделей розвитку суспільства.