У 1854 році Шарлотта Бронте написала два розділи свого нового роману «Емма», проте їй не довелося закінчити його — 31 березня 1855 року вона помирає від передчасних пологів. Через багато років Клер Бойлен, ірландська письменниця і журналіст, дописала роман, нагородивши його складним і заплутаним сюжетом, що розповідає про долю дівчинки Еми, якій доводиться виживати на вулицях Лондона Вікторіанської епохи. Розпуста, убогість, дитяча проституція, малодушність — основні теми роману. у музеї персонажів Бронте і вела бесіди з багатьма дослідниками творчості родини Бронте. Дівчинка на ім'я Емма Браун не пам'ятає свого минулого та намагається розшукати матір. Їй доводиться випробувати на собі всі жахи злиднів і бездомного життя на вулицях Лондона, важко працювати, щоб заробити на їжу. Під час своїх поневірянь вона знайомиться з дівчинкою молодшою за неї на ім'я Дженні Дру. Разом з нею вони шукають даху, і одного разу забредають на Всесвітню виставку в Гайд-парк, де Емма бачить свої зображення, розвішані по всій будівлі Кришталевого палацу, під якими підписано, що її розшукують. Дженні думає, що потрапила до раю, адже вона ніколи не бачила таких гарних і багатих людей, ніколи не їла таких смачних речей, якими тут торгували. Така Виставка мала місце насправді - Велика виставка промислових робіт усіх народів, і проходила в лондонському Гайд-парку з 1 травня по 15 жовтня 1851 року, вона стала віхою в історії промислової революції. Зрештою, пам'ять повертається до Емми завдяки турботі її приймальні матері, Ізабель Чалфонт. Виявляється, що Емма Браун — дочка пристойної жінки, яка викрала дитину і продала на вулиці за безцінь.