Гай Юлій Цезар убитий. Рим охоплений скорботою. Вбивці, які назвали себе Визволителями Риму, амністовані, але не спокійні за свою долю - надто голосно відгукнулося скоєне ними. Сенат на їхньому боці, проте не всі готові зрадити пам'ять великого героя Риму. Багаторічний соратник Цезаря, який піднявся під його заступництвом Марк Антоній, і прийомний син Цезаря Гай Октавіан уклали союз і не зупиняться ні перед чим – зрадників має осягнути відплата. Особливо Марка Брута – друга дитинства, сподвижника та організатора віроломної змови проти Божественного Юлія… Минули роки, і всі ці події, описані у романі Кінна Іггульдена «Кров богів», стали давньою історією. Розповідь Іггульдена «Фігове дерево» присвячена останнім дням правління прийомного сина Цезаря - Октавіана, якому судилося, під ім'ям Цезаря Августа, поховати Республіку і першому прийняти титул імператора Риму.