Книгу «День письменника» Юрія Кувалдіна склали повісті: «День письменника», «Втікачі», «Записки коректора», «Осінь у Нью-Йорку», «Не кажи, що серцю боляче», «П'єса для загиблої студії» , «Ранні сутінки». Юрій Кувалдін увійшов у російську літературу впевнено і просто, без шуму, без претензій, без виклику, і влаштувався в ній так природно і органічно, ніби і був завжди її складовою частиною, ніби зайняв нішу, що ніби й належала йому, спокійно чекала його. Випустив одну книгу, іншу, і виявилося, що насправді нашу літературу без Кувалдіна вже й не уявиш, не вилучиш його з літератури, не збіднівши останню, не позбавивши її того голосу, тієї інтонації, тієї особливої концентрації думки та духовної енергії , яких ще не було.