До кінця XIX століття Лондон вражав уяву своїм масштабом: багатомільйонне місто, неймовірних розмірів котел, в якому варилася юшка з усіх мислимих та немислимих професій, установ, віросповідань та закладів. Згідно зі статистикою, кожні вісім хвилин тут вмирала людина, і кожні п'ять хвилин народжувався новий. Тут офіційно вважалося двадцять тисяч пабів та півмільйона житлових будинків, а «лондонських старих, сиріт, кульгавих та сліпих вистачило б, щоб населити місто звичайних розмірів». Не дивно, що багато письменників та художників прагнули охопити і описати Лондон, створити його яскравий, реалістичний портрет. У 1869 року у Лондоні з'являється великий художник Гюстав Доре. Француз зачарований і вражений контрастами величезного міста: фантастичним блиском його багатства та небаченим злиднями. На світ народжуються 174 гравюри, що відобразили різні сторони життя столиці і стали найзнаменитішими зображеннями Лондона свого часу. Витончений текст до ілюстрацій був створений відомим гострословом, паризьким журналістом, письменником і мандрівником Луї Ено.