Чи є сенс у понятті «сучасне мистецтво Петербурга»? Адже й саме сучасне мистецтво з кожним десятиліттям здається до музею, і місце його дії не буває незмінним. Тим часом петербурзький текст зростає не одне століття, а отже місто є родовищем думки у подіях мистецтва. Ось книги Катерини Андрєєвої прокреслено через ті події мистецтва, які взаємопов'язані завданням розвідки та транспортування у майбутнє образів, що страхують життя від ентропії. Вона проходить через пласти авангарду 1910-х, нонконформізму 1940-1980-х, мистецтва нової реальності 1990-2010-х, перетинаючи особисті історії Михайла Матюшина, Олександра Ареф'єва, Євгена Міхнова, Костянтина Симуна, Тимура Новікова, життя в безперервному «оформленні себе», у перетворенні космосу. Сюжет цієї книги, складеної зі статей 1990–2010-х років, – це взаємодія петербурзьких топосу та логосу в турбулентній історії Нового часу. Катерина Андрєєва – кандидат мистецтвознавства, доктор філософських наук, історик мистецтва та куратор, провідний науковий співробітник Відділу новітніх течій Державного Російського музею.