За винятком першого розділу, події розповіді розгортаються трохи вчора, трохи сьогодні і зовсім трохи найближчим завтра. Місце дії, вигадане містечко у Південному Сибіру, у тих землях, які колись називалися «цілинними та залежними». Героїв повісті можна розбити за віковим цензом, як це заведено в нашій літературі на «Батьків і Дітей». Відвертого конфлікту з-поміж них немає, але є глибоке нерозуміння цінностей одне одного. Батьків можна назвати плавцями за течією, дітей проти. Діти розраховують на прихильність випадку, але залежати від нього не хочуть. Активно шукають свій шлях. Зміст повісті може здатися фантасмагорічним, а в деяких епізодах навіть сюрреалістичним. Жму плечима. Що робити, як то кажуть, «всі ми вийшли із Гоголівської Шинелі». Тим більше що сучасного читача ні фантасмагорією, ні сюрром не здивуєш. Так само, як і цинізмом, і в певному сенсі еротизмом і навіть неекзистенціалізмом. Все це є симптомами наших хвороб.