Такий путівник французькою столицею, яку мешканці місцевого дна між собою називають «Панамою», вам читати ще не доводилося. Замість музеїв та замків, вдалих маршрутів та списку мішленівських ресторанів Зарка розповідає про життя паризьких вулиць: автомат зі шприцами на Північному вокзалі, бари, де «скромні» дівчата з персоналу буквально змушують клієнтів розщедритися, жорстокі внутрішні розбирання скінхедів, підпіль злачні притони та проституція у Булонському лісі – все те, що залишилося прихованим від очей туристів. Французькі підворіття, описані хлопцем з андеграунду, уродженцем околиць Парижа, чий мозок постійно затуманений препаратами. «Коли ти пишеш від першої особи, читачі часом плутають тебе з героєм-оповідачем», – ділиться автор. І це не дивно, адже героя роману звуть Зарка. Він теж письменник і збирає інформацію для своєї наступної книги. Автобіографічні елементи в романі лауреата Prix de Flore 2017 поєднуються з вигадкою, проте де проходить межа між ними – вирішувати читачеві.