Берлін. Нічні клуби з цілодобовими речовинами, випивкою, танцями під техно-музику та сексом у брудних туалетах. Жодних пауз. Жодних стопів. Троє молодих людей з різним життям, різним дитинством, проведеним у різних країнах, випадково зустрічаються саме в цій точці, об'єднані невиразною душевною тугою. Місто відкриває їм двері у світ, що існує поза часом та простором. Світ, здатний сховати їх від минулого, голоси якого кожен із них старанно заглушає. Але в Берліні життя молодих людей рухається круто вниз по спіралі, ризикуючи затягнути їх у похмуру безодню, і «в якусь мить стає так бридко, що хочеться все зупинити». яскравим нагадуванням про те, що втеча – лише ілюзія.